Позиція партії друкуватиДрукувати

Партійне будівництво

2008-06-11 13:39:00

Прощавай, зброє!

Своїми міркуваннями про роль і місце Єдиного Центру в політичній інфраструктурі українського суспільства ділиться голова оргкомітету з проведення обласної конференції Луганської організації Єдиний Центр Валентин Дзонь.

Формування центристських партій, таких як Єдиний Центр, - питання давно назріле. Базисні тези, які ми пропонуємо суспільству, здатні змінити розстановку сил на політичній карті України. На мій погляд, таку позицію необхідно було заявляти вже в ході минулих президентських і позачергових парламентських виборів, пройдених Україною в псевдо-стахановському темпі.

Проте створення цієї нової сили сьогодні – запорука формування основи стабільності та, я сказав би, навіть безпеки держави. І хоча такі думки дозріли не сьогодні, ми маємо намір реалізовувати їх у новому форматі Єдиного Центру. При активізації  воєнних дій, що відбувалася в попередній політичний період, мирні заклики не були почуті. Відомо, що в таких умовах голос розуму не чують ні полководці, ні їхні підлеглі.

Зараз протистояння, антагонізм і неприйняття один одним різних ідеологій настільки розхитали політичний маятник держави, що при  відновленні без урівноваженої сили не обійтися. Домінують дві ворогуючі політичні ідеології або, скоріше, два табори, адже мова йде не про принципи, а скоріше про методи їхньої реалізації.

Але ворожнеча - це не платформа для творення, а поле для війни. От і маємо  - політичні воєнні дії, з жертвами й пораненими, відступами й атаками, окопами й мінними полями. Навіть в основі спілкування політичних лідерів в особистих діалогах, у ЗМІ й у Раді - військова термінологія, що відповідає духу воєнного часу. Я переконаний, що на даний момент будь-які процедури примирення між партіями виключені, настільки конфліктною є політична ситуація. Протиборчі сторони навіть парламентерів не визнають як таких. А коли ті з'являються, їх якщо не «розстрілюють на місці», то, в кращому випадку,  без розмов «беруть у полон». І зауважте, жодна зі сторін  не має наміру піднімати «білий прапор».

Щоб  заявити про формування нової сили в умовах сутички - «хто не з нами, той проти нас», - треба бути сильними людьми. Адже удар прийме той, хто виявився посередині, на лінії вогню. Цей етап, у складі інших центристських сил, ми на собі вже випробовували. Але саме політичний досвід дозволяє стверджувати, що пора «закінчити бій, повернутися з фронту» і на мирному полі дискусій та чесної конкуренції виробити принципи співіснування, підписати «пакт про ненапад». Інакше Україна ризикує вплутатися,  як мінімум, у внутрішню «столітню війну», яку неможливо зупинити, тому що цілі покоління вже сповідують «життя в боротьбі».

Підтримуючи прагматичну, орієнтовану на творення партію, я опираюся не тільки на свій світогляд, але й на реакцію та думки соратників і товаришів по партійному будівництву.

Сьогодні поява Єдиного Центру як політичної сили потрібна активним людям, котрі можуть реалізовуватися в політиці, виявити свої здібності не у войовничих, а в «пацифістських» організаціях. Це дуже важливо для збереження в Україні конструктивного, помірного - і в судженнях, й у діях - політичного бомонду, що сповідує принципи європейської демократії. І я радий, що такі люди, котрі зуміли заявити, що відходять від принципів ворожнечі й війни, у політиці є. І вони переходять до формування однозначно центристської сили, я б сказав навіть - передового миротворчого загону.

Не буду стверджувати, що створення самої організації моментально вирішить усі питання. На нинішньому етапі  - це заявка та спроба реально змінити наявну розстановку сил. Наскільки вона буде вдалою, звичайно ж, залежить від людей, котрі ініціюють процес, від їхньої впевненості у власній правоті, чи зуміють вони донести свої ідеї суспільству. Не  популізмом і не закликом на барикади, - реальними перевагами Єдиного Центру: мудрістю зважених рішень, енергією прагматичних вчинків, головним аргументом, що настав час скласти зброю й узяти в руки інструменти мирного будівництва, адже навіть «поганий мир» краще «гарної війни». Роботяща Луганська  область вважає  національною місією України – Творення, тому що тут мудрість і практицизм завжди домінують над безвідповідальністю й порожніми заявами.

Безсумнівно, починати роботу доведеться з простого подвижництва, з роз'яснення цілей і завдань нашої політичної сили. Я переконаний, що загальний розум (а Господь Бог щедро наділив Україну розумними людьми) спрацює на прагматизм. А  Єдиний Центр стане тим акумулятором, що забезпечить позитивний заряд новим людям, новим ідеям, новим перспективам.

Останні новинивсі

Газета "Єдиний Центр"всі

Останні публікаціївсі