Публікаціявсі друкуватиДрукувати

Оробець: Держава, як і школа, потребує господаря
2008-09-01 18:41:00

Оробець: Держава, як і школа, потребує господаря

Нинішній Кабмін відтворює сумну практику більшості попередників, які фінансували освіту за залишковим принципом. Бо насичення освіти грішми помітить не кожний, отже, і не оцінить. А от по «тисячі» роздати – зовсім інший ефект. Про фінансові та інші проблеми освіти в інтерв'ю сайту "ГАРТ" розповіла народний депутат України Леся Оробець.

- Пані Лесю, експерти називають незалежне оцінювання найбільш вдалою реформою в Україні від часів незалежності. Як Ви оцінюєте нововведення?

- Авторів нововведення можна дійсно щиро привітати. Школа нарешті починає працювати на результат… Змінилась не лише мотивація до здобуття знань учнями – й учителі дружно переглядають власне ставлення до навчального процесу.

- Ви спілкувалися цього літа з учительством більшості обласних центрів України. Що кажуть освітяни «на місцях»?

- Враження перше і найважливіше: учительство реформу однозначно підтримало, але на власній шкірі виявило чимало її слабких місць, із якими надалі не хоче миритися. Чітко простежувався месидж – учителю дещо набридла роль статиста в організації справи, котрій віддає життя.

- Що їм найбільше не сподобалось у реформі?

- Найбільше нарікань в освітян пролунало на адресу невдалих термінів проведення процедури оцінювання і слабкої поінформованості його учасників. Ми запропонували МОН України запланувати проведення процедури незалежного оцінювання в травні-червні 2009 року і виключно за підсумками виконання шкільних програм з предмету. Приємно, що в проекті власного наказу, яким планує врегулювати зовнішнє оцінювання навчальних досягнень абітурієнтів-2009, Міносвіти на даний виклик блискавично відреагувало. Водночас, цікава пропозиція освітян Івано-Франківська – передбачити в квітні або травні місяць вільного відвідування для вступників із відповідним графіком групових й індивідуальних консультацій відповідно до програм зовнішнього оцінювання, – на жаль, ще й досі лишається у підвішеному стані.

- Що чути цьогоріч із підручниками – з огляду на минулорічні проблеми?

- Не так трагічно, як минулого. Втім, схоже, для Мінфіну навчальний рік як завжди підкрався непомітно. І це попри титанічні старання й нагадування Міносвіти, що впродовж літа втомилося «вибивати» з Мінфіну бюджетні кошти на їх видання. Самі дивіться: станом на 28 серпня із тих майже 7 млн. примірників, що були направлені до областей, лише 4,2 млн. з них встигли потрапити до навчальних закладів. По низці областей, зокрема Чернівецькій і Миколаївській, школи станом на те саме число отримали менше 40% (!) заявлених підручників. Іншими словами, наша пісня гарна й нова – починаймо її знову. Навчальний рік почався, – а половина учнів сидить без підручників.

- Хто в цьому винен, на вашу думку?

- На жаль, нинішній Кабмін відтворює сумну практику більшості попередніх урядів, що фінансували освіту за відверто залишковим принципом. Розрахунок простий: насичення освіти грішми помітить не кожний, отже і не оцінить. А от по «тисячі» роздати – зовсім інший електоральний ефект.
Справжня біда для країни, коли Прем’єр мислить категоріями претендента на посаду Президента. Навіщо такому державному діячеві дбати про школярів – вони ж не мають права голосу. Для такого політика школа – глухий кут.

- Якими, на Вашу думку, викликами слід перейматися уряду впродовж найближчого часу?

- Передусім, соціальними гарантіями учительської праці. Освіта щороку втрачає творчих, енергійних фахівців, що шукають кращого застосування власного досвіду, в той час як студенти педвузів відверто сумніваються, що пов’яжуть свою долю зі шкільництвом. Наразі, школа потребує захисту, щоденної дбайливої турботи з боку влади. Очевидним є одне – на популізмі країну не розбудуєш, а освіту не відродиш. Держава як і школа потребує господаря.

Левко Стефаник ГАРТ

Останні публікаціївсі

Газета "Єдиний Центр"всі