Публікаціявсі друкуватиДрукувати

Авдієвський: У розвиткові національної культури держава має орієнтуватись на професіоналів
2008-08-21 14:30:00

Авдієвський: У розвиткові національної культури держава має орієнтуватись на професіоналів

Про розвиток культури, поширення псевдокультури в Україні, про труднощі діяльності та здобутки хору ім. Верьовки й загалом творчих колективів України розповів під час чат-інтерв'ю на сайті ГАРТ художній керівник та головний диригент хору, народний артист України Анатолій Авдієвський.

  19-08-08 12:49:28_mamaj: Які кроки держави, на Вашу думку, сприятимуть розвиткові української культури?
Перш за все, я вважаю, держава має орієнтуватись на професіональну діяльність працівників культури. Існують професіональні творчі спілки, серед яких Національна всеукраїнська музична спілка, Національна спілка художників, журналістів, майстрів народно-прикладного мистецтва. Держава повинна, в першу чергу, підтримувати і орієнтуватись на професіональну думку членів цих організацій. Такі організації існують у всьому світі, і тільки в нашій державі, на жаль, не користуються підтримкою державних органів. Як приклад можу навести наступне: нещодавно одному ректорові було присвоєно звання народного артиста України. Це нонсенс, тому що ця людина фактично не має голосу. І так далі.

На думку професійних творчих організацій, цього б не сталося, а так це вже набуло характеру безглуздості. Але я вважаю себе оптимістом і гадаю, що скоро це питання буде вирішуватись на державному рівні з урахуванням думки професіональних діячів культури України, а наша держава багата на таких особистостей.
19-08-08 12:49:57__mamaj:  Яка Ваша улюблена пісня?
Я не можу себе вважати прихильником однієї пісні в розмаїтті чудових пісень, бо я є професіоналом. Я диригент і лише одним моїм хором виконано понад 1000 пісень. Але для себе вважаю найулюбленішими піснями пісні, співані моїми батьками: "Ой, у полі вітер віє", "Коло млина, коло броду", "Ой, гилля, гусоньки, на став", "Тече річка невеличка" та інші.
Не може бути улюбленої пісні, бо кожна з українських пісень, як говорив Гоголь, це наша історія, це батьківська могила, це любов до своєї землі. Разом з тим, пісня - це історична правда. Часто офіційні дані не співпадають з тим, що зафіксовано у народній пісні. Наприклад, назва України - Малоросія не зафіксована у жодній українській пісні. В піснях гетьман Мазепа оспіваний, а офіційно царський уряд вважав його зрадником українського народу, хоча козацька держава вважалася найдемократичнішою державою того часу.
19-08-08 12:51:27__mamaj: Чи має хор ім. Верьовки достатнє фінансування з боку держави?
Спасибі, державні колективи, в тому числі і хор ім. Верьовки, фінансуються в плані забезпечення заробітної плати. Правда, за пірамідою розрядів зарплати ми були на 13 місці. Зараз вона дещо підвищилася. Але, на превеликий жаль, ми отримали від Міністерства культури повідомлення про те, що вона буде зменшена на якийсь відсоток. Ми вже звикли, що такі зменшення проходять саме за рахунок працівників культури, зокрема, мистецьких колективів.
19-08-08 21:51:52__Skif: Чи цікавитеся Ви сучасною українською політикою?
Я вважаю, кожен громадянин України повинен цікавитись політикою. Те, що робиться в цій політиці - депутатами парламенту, і тими, що при владі, і тими, що в опозиції - саме через низьку політичну культуру ми маємо такі негативні процеси і в економіці, і в галузі культури. Через це і страждає простий народ, особливо населення сільської місцевості. Часто воно безробітне, живе на мізерні кошти і т.д.
19-08-08 21:55:07__kvivadim: Чи плануєте Ви концертний тур містами України? Якщо так, то коли відвідаєте Вінницю?
Концертна діяльність - це основний вид діяльності концертних організацій. Для того вони і створені, щоб спілкуватися зі своїм власним народом, а також слухачами за кордоном. Тому для нас велика радість демонструвати своє мистецтво в будь-якому куточку України. Для здійснення такої діяльності в свій час існували спеціальні організації, такі, як Укрконцерт. Це давало можливість систематично гастролювати і в Україні, і за її межами. Зараз така діяльність може здійснюватись, фактично, тільки за рішенням міністра культури. Якщо він симпатизує колективові, колектив може кудись поїхати. В іншому випадку колектив нікуди не виїжджає. Таким чином, не може йти мова про державний підхід у вирішенні діяльності наших національних колективів різних жанрів - і народного, і класичного мистецтва. Вінницю, як і інші міста, ми дуже любимо. Там прекрасний музичний слухач. У 20 столітті у Вінниці був і оперний театр, і хорові колективи. Досить сказати, що Вінниччина подарувала світові українського Баха - так його називали іноземці - Миколу Леонтовича.
19-08-08 21:58:45__eguseva: Чи наразі змінилося ставлення до Вашого хору — за кордоном і вдома?
Що стосується закордону, то наші зарубіжні гастролі завжди проходили з великим успіхом, і міжнародна професійна мистецька думка давала високу оцінку виконавчій майстерності нашого колективу. Не боячись цього слова, скажу, що наші виступи у США, де найкраща в світі фірма Коламбія Артістс (Columbia Artists Management Inc.) дала можливість хорові впродовж 7 місяців відвідати найкращі сценічні зали США.
Три дні назад наш хор побував у Хорватії, де було дано 9 концертів. Виступи нашого хору отримали найвищі оцінки преси і захоплюючий прийом від слухачів.
А вдома ми раді би виступати, але все залежить від настрою керівних працівників Міністерства культури. Наприклад, сьогодні колектив від'їжджає до Севастополя на 3 дні, де відбудуться 3 виступи. Але заздалегідь спланованих виступів регіонами України, які, як правило, здійснювались, коли існував Укрконцерт, зараз немає.
19-08-08 22:02:48__ogavrilof: Я знаю, що, окрім хору, Ви займаєтесь і живописом. Що найчастіше зображається на Ваших картинах?
Мистецтво зближує народи, дає можливість відчути душу людей, які проживають у будь-якій країні світу.
20-08-08 09:27:15__Politik: Пане Анатолію, чи вважаєте доречним концертний тур хору по містах Грузії?
І не тільки по містах Грузії. Вважаю за доречні тури у будь-яких країнах. Тому що засобами мистецтва здійснюється те, що не під силу жодному політикові та дипломату. Бо мистецтво зближує народи, дає можливість відчути душу людей, які проживають у будь-якій країні світу. Тому вважаю, що мистецтво, маючи національний колорит, по своїй сутності є інтернаціональним, воно зрозуміле для будь-якого народу. Пісня твориться, окрім таланту, душею і серцем. Тому і сприймається душею і серцем, не потребує перекладу.
20-08-08 09:33:23__Politik: Якими методами/засобами можна популяризувати класичну музику за умов мінімального фінансування? Чи, все-таки, в грошах щастя української класики?
Будь-який вид мистецтва, безумовно, вимагає фінансової підтримки у держав, які піклуються про духовне збагачення своєї нації, підростаючого покоління. Але, на мій погляд, справа стоїть значно глибше та серйозніше, ніж орієнтація на грошову підтримку. Важливим є питання музичного виховання та освіти, починаючи з дитячого садка і загальноосвітньої школи. Слід жалкувати, що наша держава фактично відмовилася від проведення уроків музики та співів. І практично не звучить народна музика в дитячому середовищі. Діти орієнтуються на шоу-бізнесову культуру сумнівної вартості. Ми забули, що у свій час Ціолковський говорив, що класичним і народним мистецтвом можна лікувати людську душу. А псевдокультура може і нищити цю душу. Чим це закінчується, ми є свідками. У нас хворіє ціле суспільство. Всі ми знаємо, до чого призводить наркоманія, зростання злочинності, в тому числі і серед дітей, зникнення моралі та почуття любові до Батьківщини, до її культури, до її мови. Тому безперспективним є орієнтація деяких політиків на вирішення проблем, пов'язаних з економікою, а не підтримка культури. Практично згорнулась діяльність клубів, особливо в сільській місцевості.
Держава підтримує розтління душ малолітніх, інакше не назвеш.

20-08-08 11:04:54__Svitlana: Чи має Ваш колектив меценатів? Що думаєте про цю теж давню традицію нашого суспільства?
Що б ми не говорили про мистецтво, воно, в першу чергу, повинно отримувати підтримку від держави. У нас меценати є . Але форма підтримки іноді розходиться з поняттям здорового глузду і практично не є продовженням тої діяльності, яка існувала раніше, коли підтримувалась національна творчість, класичні, симфонічні оркестри, наприклад, театри Курбаса. Держава тоді втручалась негативно. Були розстріли, арешти. Результати цього ми бачимо зараз. Сьогодні держава не розстрілює, але, фактично, не підтримує. Зараз меценати не мають можливості забезпечувати матеріальною допомогою діяльність мистецьких колективів. Держава робить перепони меценатам, вводячи закони, накладаючи податки і т.і.
Держава і культура - це дуже ємна тема, про котру можна говорити довго. Але я скажу народну говірку: щоб наша справа не хиріла - поменше слів, побільше діла! Як би то не було, в якій би спеціальності ти не працював, сенс саме у праці. Всім щасти!

Останні публікаціївсі

Газета "Єдиний Центр"всі