Публікаціявсі друкуватиДрукувати

Онищук: не виключаю, що мені може надійти пропозиція стати членом ЄЦ
2008-04-17 09:47:00

Онищук: не виключаю, що мені може надійти пропозиція стати членом ЄЦ

Перспективи парламентської партії «Єдиний центр» багато в чому залежатимуть від того, чи стане вона електоральною партією на наступних парламентських виборах.

Міністр юстиції Микола Онищук називає головним пріоритетом відомства, яким керує, – не чиновника, не політика,а людину. «Наша мета – людина, її права та юридична захищеність. Ми хочемо зробити так, щоб людина в юстиціарній сфері відчувала себе впевнено, щоб людина могла захистити свої права в суді, щоб рішення суду було виконане, щоб громадянин був упевнений в тому, що, звертаючись до нотаріуса, він отримає кваліфіковану допомогу», – говорить Онищук.

– Миколо Васильовичу, галерея портретів міністрів, яка прикрашає стіни Мінюсту, – Ваша ідея?

– Так. Раніше такої галереї не було. Мені здається, що це правильна ідея – відзначити всіх тих, хто тут працював і зробив свій внесок до розвитку української юстиції.

– Ким Вам більше подобається працювати – народним депутатом або міністром?

– Звісно, посада міністра дозволяє зробити більше. Виконавча влада – це цілий арсенал засобів для формування правової політики. Отже, більше можливостей, більше інструментів для реалізації ініціатив. Наприклад, окрім права законодавчої ініціативи, яку міністр може провести через уряд, він також має можливість проявити себе і як управлінець. Міністр може не тільки пропонувати нові закони, але і втілювати в життя ті, які вже прийняті.

– Миколо Васильовичу, наскільки захищена в Україні інформація?

– На мій погляд, сфера правового регулювання інформаційних відносин в суспільстві на сьогоднішній день містить великий простір для вдосконалення. Наприклад, існує серйозна необхідність поліпшити чинний закон «Про інформацію», зокрема в частині доступу до інформації, якою володіють органи влади. Навіть незважаючи на те, що наш уряд прагне бути максимально відкритим – Ви знаєте, що за ініціативою Мінюсту було знято близько 1,5 тисяч незаконних грифів «не для друку» і «публікації не підлягає» з актів уряду, – разом з тим список інформації, яка повинна бути доступна громадянам, а також порядок доступу до цієї інформації до цього часу на законодавчому рівні чітко не визначені. При цьому Парламентська асамблея Ради Європи в жовтні 2005 року акцентувала, що в Україні повинна бути забезпечена реалізація конституційного положення щодо доступу до інформації. З урахуванням всього цього в Україні розроблено план заходів щодо вдосконалення доступу до публічної інформації,який включає, зокрема, підготовку відповідного Закону про доступ до публічної інформації.

До речі, свого часу велася дискусія, що краще: поліпшувати чинний  Закон «Про інформацію» або прийняти новий, що спеціально регулює питання доступу до публічної інформації як до окремого виду інформації. Перемогла доктрина про створення окремого закону. У першу чергу він стосуватиметься питань публічності діяльності інституцій влади в сферах, які зачіпають права громадян. Концепція такого закону вже підготовлена. Найближчим часом ми подаємо цей документ на розгляд Кабінету Міністрів.

– Віктор Ющенко нещодавно висловив стурбованість рівнем захисту національного інформаційного поля та діяльністю деяких іноземних ЗМІ в Україні. Країні потрібне своє Міністерство пропаганди?

– Одне з головних завоювань України – плюралізм як явище. Плюралізм і політичний, і інформаційний. Я переконаний, що це завоювання повинне бути збережене. Разом з тим, держава зобов'язана займатися питаннями національної безпеки, що включає і питання безпеки інформаційної.

Думаю, Президент звертав увагу на діяльність в Україні тих засобів масової інформації, які були засновані за фінансової підтримки інших держав. Особисто я переконаний, що такі питання завжди повинні бути предметом аналізу, оскільки мова йде про захист в інформаційному полі національних пріоритетів, національної політики, національних цінностей. Кожна країна, коли мова йде про національні пріоритети, повинна думати про інформаційну політику. Сьогодні інформаційна сфера не менш значуща, ніж енергетична сфера і сфера оборони. Адже давно не таємниця, що людьми керують інформаційні потоки!

– Коли міністром юстиції був Роман Зварич, у школах роздавали брошури про права дитини, підписані міністром. З яким нововведенням виступаєте Ви?

– Наші нововведення носять більш концептуальний характер, мета яких – вирішити ряд проблем, актуальних для всього суспільства. Це і судова реформа, і вдосконалення роботи державної виконавчої служби (примусового виконання судових рішень), і боротьба з корупцією.

Безумовно, питанням правової освіти, зокрема дітей, ми також приділяємо серйозну увагу – це є одним з напрямків діяльності міністерства. Наприклад, серед наших ініціатив у цьому напрямі – проект сільської бібліотеки. Ми хочемо передати невелику юридичну бібліотеку правової літератури кожному населеному пункту, щоб люди мали можливість доступу до необхідної їм правової інформації. З цією ж метою при районних управліннях юстиції діють більше 800 пунктів безкоштовних консультаційних центрів для громадян. (На сайті Мінюсту є їхні адреси.) Будь-який громадянин може отримати в них безкоштовну консультацію, яка стосується його прав і свобод, застосування права.

– Миколо Васильовичу, дозвольте декілька питань про справи парламентські. Які погрози коаліції несе створення партії «Єдиний центр»?

– Створення партії «Єдиний центр», як і будь-якої іншіої партії, зареєстрованої в Мінюсті, нічим і нікому загрожувати не може. Політичні партії створюються для того, щоб формувати політику держави, захищати державні інтереси, зокрема інтереси своїх виборців.

Перспективи парламентської партії «Єдиний центр», а на сьогодні є всі підстави говорити про те, що «Єдиний центр» – парламентська партія, оскільки вона представлена депутатами Верховної Ради нинішнього скликання, багато в чому залежатимуть від того, чи стане вона електоральною партією на наступних парламентських виборах. По суті, діяльність партії оцінюється саме по тому, чи є в неї електоральна підтримка, що дозволяє їй бути представленою в найвищому законодавчому органі.

– Вам пропонували стати членом цієї партії?

– Я не виключаю, що таке пропозиція може надійти.

– Які аргументів більше на сьогоднішній день – залишитися в «Нашій Україні» чи стати членом ЄЦ?

– Для того щоб прийняти таке відповідальне рішення, необхідно враховувати комплекс аргументів. Це програмні положення і перспективи партії. Сьогодні ще рано говорити про це. Ви знаєте, що партія тільки створена. Крім того, скажу відверто, зараз я менше зосереджений на політичній роботі, більше – на професійній, як член уряду і міністр юстиції. Часу для активної політичної роботи просто не вистачає.

– Чи законне листування Президента і прем'єр-міністра, за допомогою якого вони все частіше між собою спілкуються?

– Не треба гіперболізувати комунікації – формальні або неформальні, які виникають між Президентом і урядом. Звичайно, якщо ці відносини формалізовані на рівні листів, це не найоптимальніший варіант. Найкраще, коли все вирішується шляхом консультацій. Але в цілому листування – це ж не спори в судах, і воно жодним чином не заважає повноцінній діяльності того або іншого державного органу.

– Яка Ваша головна мета на посаді міністра юстиції?

– Основна мета – людина, її права та юридична захищеність. Ми хочемо зробити так, щоб громадянин відчував себе впевнено в юстиціарній сфері, щоб міг захистити свою власність і права в суді, щоб рішення суду було виконане. Публічна влада створена громадянами, і ми повинні працювати так, щоб забезпечувати їхні інтереси. Цьому повинна бути підпорядкована правова політика держави

– Миколо Васильовичу, це дуже красиві і правильні слова. Ви можете назвати одну, але конкретну справу, яку вже для людей зроблено з того часу, як Ви стали міністром?

– По суті, таких справ вже багато. Але якщо Вас цікавить щось конкретне, то можу відзначити почату нами серйозну реформу державної виконавчої служби. 10 кроків, розроблених міністерством для реформування системи примусового виконання судових рішень, включають як підготовку нових законів, які вже направлені в Кабмін, так і цілу низку організаційних заходів, зокрема кадрового характеру для посилення цієї служби.

Відзначу, що серед пошти, яку я отримую, більше за  все скарг громадян стосуються саме цієї сфери. Сьогодні ситуація у сфері примусового виконання судових рішень стає проблемою національного рівня. Адже якщо держава не може гарантувати виконання рішення суду, то виникає питання: чи є в країні повноцінна судова влада? Саме тому основні зусилля міністерства направлені мною на вирішення цієї проблеми.

Хотів би також підкреслити, що інтенсивність роботи міністерства в цілому істотно зросла. Користуючись ситуацією, хотів би за це подякувати всім співробітникам Мінюсту. Безумовно, саме від міністра залежить, як і які пріоритети він визначить, який задасть темп і які умови забезпечить для виконання завдань. Але всю практичну роботу виконують керівники департаментів, фахівці всіх рівнів, управління юстиції. І без їхніх зусиль успішна робота міністерства була б неможлива. Спасибі їм за це.

Останні публікаціївсі

Газета "Єдиний Центр"всі