Публікаціявсі друкуватиДрукувати

Голова Єдиного Центру – про можливість розколу коаліції, мету створення нової партії й «п’яту колону»
2008-04-25 11:28:00

Голова Єдиного Центру – про можливість розколу коаліції, мету створення нової партії й «п’яту колону»

Ми зустрілися з Ігорем Крілем у колишньому офісі «Наша Україна» на Ярославській. У коридорі на сьомому поверсі розвішані фотографії періоду Помаранчевої революції. Половина кабінетів – приміщення для дискусій і конференцій. Нині тут міститься офіс громадської організації «Гарт». Кріль очолює і «Гарт», і партію Єдиний Центр, хоча й не любить, коли ці структури ототожнюють.

Одне із завдань Єдиного Центру – створення структури виборчих штабів для майбутньої виборчої кампанії Віктора Ющенка. Зараз ведеться мобілізація партактиву. У Єдиному Центрі роблять ставку на «центристів», що логічно. Партія відмовилася проводити політику масового залучення рядових членів. Завдання ставиться інакше: зібрати най­впливовіших людей. Від такого методу віє певною «штучністю». Але Ігор Кріль запевняє, що це не так.

«Я задоволений, що в моїх колег відкрилися очі, і вони проявили позицію»

– Останнім часом у політикумі дедалі частіше говорять про можливий розвал коаліції. Чи нема у вас таких відчуттів?

– У відповідальній політиці має бути не відчуття, а розрахунок. Доля країни не може залежати від відчуттів. Я впевнений, що коаліція сьогодні не має можливості розвалитися. Кажу про «можливість», тому що останнім часом я бачу з боку наших партнерів по коаліції, БЮТу, велике бажання це зробити.

– Що саме зробити?

– Зробити так, щоб коаліція розвалилася. А Юлія Тимошенко – щоб укотре опинилась у ролі «ображеної». Про це свідчать останні політичні провокації з боку БЮТ. Ми повинні бути дуже спокійними та врівноваженими. Коаліція має діяти злагоджено.

– Які конкретно провокації ви маєте на увазі?

– Наприклад, остання – наполягання на «харківському питанні» і дострокових виборах мера. Замість того, щоб вирішувати серйозні питання соціально–економічного розвитку, про які ми домовлялися ще півроку тому, на розгляд Верховної Ради ставляться питання, які вносять напругу. Через це роботу ВР наприкінці минулого тижня було заблоковано. Нам треба при­йняти основні законопроекти і не провокувати ту ж опозицію, щоб вона блокувала парламент.

– Але «харківське питання» пропонувалося до розгляду не тільки БЮТ, а від імені коаліції, воно було погоджене із «НУНС».

– Із «НУНС» було погоджено і прийняття закону про Кабмін. Коли формувалася коаліція, ми домовилися проголосувати 12 законопроектів. Але БЮТ невигідний цей закон. Тому постійно виникають «харківські питання», вносяться всілякі дрібні ініціативи, щоб відтермінувати розгляд проектів, які невигідні БЮТ.

– Здається, що одна з причин, чому ВР не може прийняті всі 12 проектів, – це неможливість досягти порозуміння щодо порядку денного в самій коаліції. Чому ви не сядете і не домовитесь?

– Між ними було порозуміння, поки фракція «НУНС» пливла у фарватері БЮТ. Сьогодні більшість депутатів фракції зрозуміли, що партнери водять їх за ніс, вирішуючи свої інтереси. Через завищені амбіції лідера БЮТ в Україні за два роки до старту виборів Президента почалася президентська кампанія. Відбувся фальстарт. Усі кроки БЮТ підпорядковані саме цій цілі. У зв’язку з цим постійно йде нагнітання ситуації задля того, щоб сподобатись виборцям. Коли півроку тому формувалася коаліція, я говорив, що підтримую прем’єрство Юлії Тимошенко, але при Президентові Вікторові Ющенко. Я попереджав: як тільки Тимошенко стане кандидатом у президенти – в країні почнуться проблеми. І вони почались. Я задоволений, що в моїх колег відкрилися очі, і вони проявили позицію.

– Коли для вас стало очевидним, що Тимошенко стала кандидатом у президенти?

– Це стало очевидно з першого дня роботи на посаді Прем’єра. Повітря наповнилося популізмом, почалися виплати знецінених заощаджень «Ощадбанку». Держава має виплачувати борги, і добре, що вона це робить. Але спочатку слід було провести економічні реформи, заробити кошти і почати виплачувати борги. Тоді не було б такої інфляції, яку ми отримали зараз. Але Тимошенко зробила все навпаки. Тому що мета інша: не зробити людям добре, а сподобатися їм. Склалося таке враження, що довго працювати не збирались, тому так поспішали.

«Дратуватися може голодний чоловік. А в політиці треба бути спокійним»

– От зараз ви критикуєте кроки Кабміну щодо «Ощадбанку». Але чому в коаліції прийнято критикувати якісь рішення вже після того, як вони були прийняті? Чому «НУНС» не вплинув на це через регулюючі органи коаліції, через міністрів уряду?

– Це питання не до мене. Я не міністр уряду і не член ради коаліції. Те, що я кажу сьогодні, я говорив і півроку тому. Коли БЮТ каже, що не треба уряд критикувати, то я відповім: треба. На критику потрібно реагувати, щоб покращити себе і свою поведінку.

– Часто ця критика лунає з нотками злої іронії, тому можна зрозуміти роздратування Тимошенко.

– Людина, яка прийняла рішення бути публічним політиком, повинна мати спокійний внутрішній стан. Дратуватись може жінка, коли чоловік прийшов не зовсім тверезий додому, або мужчина, який прийшов голодним з роботи, а дружина забула йому приготувати вечерю. Політик має завжди бути спокійним. Роздратування для слабких.

– З якою метою роблять ці заяви? Є така думка, що секретаріат Президента спеціально вдається до таких зауважень і шпильок, аби спровокувати Тимошенко на розвал коаліції.

– Президент вносив кандидатуру Юлії Тимошенко на затвердження Верховної Ради, тому він має право критикувати дії Кабміну. Чому БЮТівці не так дратувалися, коли Президент критикував дії уряду Януковича? Але зараз я говорю про свої заяви. Я завжди буду говорити те, що думаю. Мої заяви – це моя правда. Якщо ж помиляюсь – то нехай мене поправлять.

Щодо розколу, то повторю: ніякого розколу немає. Якщо про нього говорять БЮТівці, то, можливо, це є їхньою метою. Сьогодні намітилися певні негативні тенденції в роботі Кабміну. А якщо є проблеми, то, може, їм уже хочеться «красивого» відходу. Таке враження, що починається серіал «Бідна Юля–2». Ми не допустимо серіалів в українській політиці.

– Щодо «красивого відходу», то те саме зараз кажуть недоброзичливці Тимошенко, які чекають, що вона ще трохи попрацює і провалиться на посаді Прем’єра...

– Це кажуть люди, що переживають за долю України. Не можна ховати голову в пісок, коли є проблеми в державі. Я усвідомлюю, що, критикуючи Юлію Володимирівну, в якої є багато прихильників, я наражаюсь на критику, і часто образливу. Але яка мета у всіх нас, громадян України, «НУНСівців», БЮТівців, «регіоналів», комуністів, «литвинівців»? Наша мета – побудова сильної демократичної держави з високим рівнем життя.

«Ми підтримуємо Президента, тому ми не «п’ята колона»

– Що може спонукати особисто вас до того, що ви почнете агітувати за вихід блоку «НУНС» із коаліції?

– Наразі мене до цього не може спонукати ніщо.

– Чи були ви на засіданні коаліції минулого тижня?

– Ні, не був. Тому що я перед­бачав те, що там відбудеться, і не хотів брати в тому участь. Під прикриттям коаліції БЮТові хотілося винести кадрові питання. Це робилося через «Народну самооборону», яка фактично є «безвідмовним сателітом» БЮТу та його «п’ятою колоною» у нашій фракції. Не було прийнято принципових рішень. Ніхто навіть нормального підрахунку не вів. Після зборів коаліції найбільше галасу було навколо зняття Віктора Балоги з посади голови секретаріату Президента. Але це питання взагалі не ставилося головуючим на голосування.

– Знову ж таки, критика лунає після події. Ви могли прийти на засідання, висунути свої аргументи, запропонувати свою політику, і, можливо, навіть повести засідання в своєму ключі...

– То вам так може здатися. Я змінити нічого не міг. Тому що я знаю, як там вирішуються проблеми. Могли Тимошенко та Кириленко. Якщо вони не змінили – значить, або не могли, або їм так вигідно.

– Яке ставлення до вас у фракції? Ви згадали про «п’яту колону». Я чув, що «п’ятою колоною» у фракції «НУНС» називають людей із «Єдиного центру».

– Про ставлення до мене запитайте у моїх колег. Щодо «колони»… «П’ята колона» – це група людей, які знаходяться всередині великої групи, але відстоюють інтереси опонентів. До, під час і після виборів ми декларували підтримку Президенту. Більшість моїх колег по фракції стали депутатами завдяки його підтримці. На жаль, після виборів деяка частина переорієнтувалася на Тимошенко. Сьогодні вони відстоюють інтереси БЮТ, критикуючи Президента. Саме вони є «п’ятою колоною».

– Чи є у фракції люди, з якими ви не вітаєтесь?

– Вітання з людиною є виявом внутрішнього стану та ставлення до неї. В душі ми маємо ставитися до інших людей лише з добром. Зовні можуть бути різні прояви, а в душі ми маємо бути спокійні. Тому я вітаюсь зі всіма колегами.

«Єдиний центр» не буде будуватися адміністративним ресурсом, бо це шлях в нікуди»

– На початку розмови ви відзначили, що у фракції є люди, які сьогодні зайняли правильну позицію. То, може, ви поспішили зі створенням «Єдиного центру» і треба було лишитися в НСНУ?

– Упевнений, що пройде трохи часу, і всі зрозуміють, що створення «Єдиного центру» – правильний крок. Це крок на об’єднання, на цементування державницьких позицій, на зупинення хаосу та сповзання до авторитаризму.

– Якими саме діями ви збираєтеся підтвердити ці слова?

– Ви відчуєте ці дії вже найближчим часом.

– Принцип будівництва партії «знизу догори» – поясніть, як це відбувається?

– Так і відбувається. Публічне оголошення про створення «Єдиного центру» – це лише імпульс суспільству. Ми допомагаємо об’єднуватися тим людям, які давно відчувають необхідність об’єднання зусиль задля подолання хаосу. Сьогодні у кожній області України триває природний процес згуртування найбільш авторитетних і порядних людей. Спочатку вони сформують своє об’єднання внизу. Потім зберуться в Києві і вирішать, хто ними керуватиме і що робити далі.

– Назвіть кілька відомих імен, які недавно вступили в партію.

– Минулої п’ятниці ми почали процес об’єднання зусиль із Народно–демократичною партією. Ми ведемо консультації. Це лише початок. Я міг би назвати імена, але нехай фактом буде їхній вступ у партію. Ми дуже серйозно працюємо над цим процесом. Ми проти масового походу в партію під проводом адмінресурсу. У нас немає на меті якомога швидше набрати велику кількість людей. Наша мета – зібрати найбільш авторитетних, відповідальних і патріотичних людей.

– У пресі повідомлялося, що в секретаріаті Президента проводилася нарада з «губернаторами», і на тій нараді їх знайомили з керівниками «Єдиного центру» в областях. Це правда?

– Багато політиків придумують про нашу партію нісенітниці. Це свідчить про те, що їх наша діяльність неабияк хвилює. Запевняю, що «Єдиний центр» не створюється адміністративним шляхом. Такий шлях веде в нікуди.

– Однією з причин, чому ви вийшли з партії «Наша Україна», було те, що на базі блоку так і не створилася мегапартія...

– Вона не могла створитися. «НУНС» яскраво демонструє принцип: два українці – три гетьмани. Я б навіть сказав сьогодні, що вже не три, а більше. Якщо я помиляюсь, то нехай доведуть протилежне.

– Якщо людина здає членський квиток, то логічно, що вона має претензії саме до цієї партії. Хіба головним гальмом об’єднання був НСНУ?

– Мати претензії до партії неможливо. Можна мати претензії до певних людей. Але я думаю, що керівництво «Народного союзу...» у цьому процесі є безсилим, тому що в середовищі блоку є лідери партій, які не бажають об’єднатися. Якщо ми говоримо про єдність, то наші дії були пов’язані саме з ініціативою об’єднання. Я думаю, найближчим часом в Україні всі переконаються, що ми саме для цього й робили цю партію.

– Якщо почнеться об’єднавчий процес на базі блоку «НУНС», чи буде брати «Єдиний центр» участь у творенні такої партії?

– Говорити можна про те, що є реальністю. Більшість лідерів партій, які входять у «НУНС», говорять про об’єднання із 2002 року. І поки що нічого не зробили.

– Що буде, якщо паралельно існуватимуть дві партії – «Єдиний центр» і «Народний союз «Наша Україна»? Ви будете конкурентами?

– Ми ні з ким конкурувати не збираємось. Ми будемо просувати власні ідеї.

ПАРТАКТИВ

«ЄЦ» приростає

Голова партії «Єдиний центр» Ігор Кріль і лідер Народно–демократичної партії Людмила Супрун прийняли рішення про початок об’єднання. Партії створили координаційну групу, яка має виробити спільний план дій. «Настав час об’єднатись для формування потужної демократичної сили, яка представлятиме та захищатиме інтереси українського суспільства», – заявила Супрун.

Слідом за НДП до «ЄЦ» можуть приєднатися ще кілька партій, які були учасниками Блоку Людмили Супрун на минулих парламентських виборах. Зокрема, як пише газета «Коммєрсант–Україна», бажання влитися до нового утворення нібито висловив голова Демократичної партії Сергій Козаченко.

ЕТИМОЛОГІЯ

– Який сигнал зашифрований у назві «Єдиний центр»?

– «Єдиний центр» – це той центр, який у будь–якій точці України, де виникне проблема, об’єднає найбільш серйозних людей різного політичного спрямування для того, щоб вирішити цю проблему.

Володимир СЕМКІВ Україна Молода

Останні публікаціївсі

Газета "Єдиний Центр"всі