Публікаціявсі друкуватиДрукувати

Заставне майно в умовах кризи продати важко
2009-01-26 10:37:00

Заставне майно в умовах кризи продати важко

Тимчасова неможливість платити за оформленою раніше позикою тепер головний біль не тільки позичальника. Від все більшої кількості неповернень передчасно сивіють менеджери банків. Фінустанови в умовах кризи як ніхто інший зацікавлені перетворити розчарованого боржника на потенційно надійного клієнта. Можливості у банків для цього є. І мотивація вагома: заставне майно не так легко продати, аби покрити заборгованість за кредитом.

Продаж майна – не справа банку
Банку, в принципі, не цікаво займатися реалізацією заставного майна. Його справа – давати гроші в борг і заробляти на цьому. Реалізація застави – останній крок. Та й процедура продажу не проста. Якщо майно не передається добровільно за договором застави, то обов‘язково має бути судове рішення. Практикується і так званий виконавчий припис, який виконується нотаріусом на заставній угоді. Якщо майно реалізовується через виконавчу службу, банк несе додаткові витрати – а це значна частина від виручених за нього грошей. Тож, коштів на покриття кредитного боргу може не вистачити.
Не додає оптимізму чинна ситуація на ринку нерухомості. Зараз майже нічого не продається і не купується, ціни йдуть униз. Угоди ж кредитування уклали ще за докризовими високими цінами, тому за заставною вартістю нерухомість не продати.
«Сьогодні найчастіше виходить так, що при реалізації заставного майна і позичальник і кредитор у програшному становищі, - говорить інвестиційний керуючий групи компаній Артем Ващиленко. – Банк не отримує назад позичених грошей, а позичальник залишається боржником. Сьогодні банки не можуть реалізувати заставну нерухомість. Це стосується й автокредитування. Адже автомобіль у перший рік експлуатації втрачає від 30 до 50 % від вартості. А у заставу, як правило, береться за ціною нового. Тому фінустанови та клієнти намагаються шукати компроміси. Якщо кредитні стосунки нормальні, банк може дати згоду клієнту на самостійну реалізацію заставного майна з метою виплати боргу».
Практикуються і продовження договорів, додаткові поручительства третіх осі, тощо. Очевидно, що кредитор в умовах кризи готовий танцювати під дудку клієнта. Утім, зловживати його терпінням не варто.
Українці не сплатять третину кредитів
Про кількість неповернень кредитів сьогодні говорити складно, бо жоден із банків не зацікавлений оприлюднювати такі дані. Адже що більше неповернень, то більші ризики такого банку, і відповідно – менша до нього довіра.
Однак, за логікою кризи негативна статистика все-таки зростає. Непрямі свідчення – скорочення штату і «полегшений» графік роботи підприємств. Майже ніхто не купує житло або комерційну нерухомість. Стало набагато дорожче обслуговувати валютні кредити, яких на ринку – левова частка. Бізнес-діяльність завмерла, тому тепер багатьом підприємцям, та й звичайним клієнтам банків просто несила «тягнути» такі позики.
За оцінками експертів, проблемні позики вітчизняних банків цьогоріч зростуть до 25-30 % від загального обсягу виданих кредитів. За підрахунками генерального директора «Європейської агенції з повернення боргів» Олександра Ільчука, «загальна заборгованість за кредитами наблизиться до 44 мільярдів гривень. Піку неповернень за іпотечними та автомобільними кредитами очікують влітку». 
Примарна страховка
По мірі зростання кількості неповернень банки намагатимуться себе підстрахувати. Банк зацікавлений якомога раніше попередити проблемну ситуацію і не допустити її розвитку, тобто у будь-який спосіб скоротити обсяги резервування за нормами НБУ. Тобто що більше неповернень, що складніше бізнесу виживати, то більше майна «тиснутиме» на банки мертвим вантажем.
«Кредитів зараз практично ніхто не дає, тож ринок комерційної і житлової нерухомості стоїть – зазначає Артем Ващиленко. – Це взаємопов‘язаний ланцюжок – якби банки кредитували, то жив би ринок іпотеки. Обов‘язково знайшлися бажаючі взяти кредит на придбання нерухомості, не виключено, що і заставної. Тож зрозумілих перспектив, на даний момент, не помітно. Зрозуміло тільки, що шанси продати заставне майно у банків мінімальні, а кількість майна, яке пропонуватиметься на продаж, збільшуватиметься».
Відтак, банку вигідніше знайти компроміс із позичальником, аби той продовжував обслуговувати борг. Адже, враховуючи ситуацію на ринку, протистояння нагадуватиме боксерський клінч, у якому визначити того, хто має вигіднішу позицію чи може стати переможцем, неможливо. Можна припустити, що й клієнт не має особливого бажання розпрощатися з купленим в кредит і заставленим майном. Варто також пам’ятати: боргові зобов‘язання не мають терміну давності, відповідно, уникнути відповідальності практично неможливо. 

Останні публікаціївсі

Газета "Єдиний Центр"всі